заборонений

заборо́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заборонити I 1).

Заборонені зони фіз. — значення енергії, які електрон не може мати на відповідних енергетичних рівнях.

|| заборонено, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. заборонене, -ного, с. Те, що підлягає забороні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

заборонений — Заборонений чи заборонено? Ці слова одразу нагадують написи в тих установах, де нас, наприклад, попереджають: стороннім вхід заборонено. Граматика дозволяє також інший варіант: стороннім вхід заборонений. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
заборонений — заборо́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
заборонений — ЗАБОРОНЕНИЙ – ЗАБОРОННИЙ Заборонений. Дієприкм. від заборонити: заборонена література. Заборонний. Який стосується заборони, забороняє: заборонний дорожній знак. Літературне слововживання
заборонений — ім. Особа, на яку накладено церковну заборону Словник церковно-обрядової термінології
заборонений — [заборонеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
заборонений — ЗАБОРО́НЕНИЙ (який не дозволяється, не рекомендується), НЕДОЗВО́ЛЕНИЙ, ЗАКА́ЗАНИЙ заст., розм. Познаходили (жандарми) у старшокласників попід матрацами заборонені книжки та листівки (О. Гончар); А тут ця Пріся, цей приголомшливий дарунок неволі... Словник синонімів української мови
заборонений — Заборо́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заборонений — ЗАБОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заборони́ти¹ 1. Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені у Росії? (Л. Укр., V, 1956, 141); На бляшаній дощечці ледь виднівся вицвілий напис: «Стороннім вхід заборонений» (Шиян, Баланда, 1957, 24)... Словник української мови в 11 томах