залучити

ЗАЛУЧИ́ТИ див. залуча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залучити — залучи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залучити — Залучи́ти, залуча́ти (залу́чувати). Додавати, долучати, докладати. Рефлєктанти на перебрані підприїмства сеї гуртовної продажи соли мусять вносити писемні поданя, заосмотрені стемплем на 1 К, і залучити... Українська літературна мова на Буковині
  3. залучити — див. залучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залучити — ЗАЛУЧА́ТИ до чого (заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь), ПРИЛУЧА́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) у що, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ) у що, ПІДПРЯГА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. залучити — Залуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. К. МБ. II. 135. Словник української мови Грінченка