залучити

ЗАЛУЧА́ТИ до чого (заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь), ПРИЛУЧА́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) у що, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ) у що, ПІДПРЯГА́ТИ розм. — Док.: залучи́ти, прилучи́ти, притягти́, притягну́ти, втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підпрягти́. Вони склали текст присяги, намітили товаришів, яких можна залучити до боротьби (Д. Бедзик); Прилучати учнів до праці; Я ревно притягатиму других до роботи над словником (А. Кримський); Користуючись великою громадською працездатністю Явдокима та його неабиякою свідомістю, Роман потроху втягав у громадську роботу і його дружину (І. Ле); Командирові вистачає справ і так по саме горло, а Гаркуша, не знати для чого, ще й шефів сюди підпрягає (В. Кучер).

ПРИЙМА́ТИ (допускати в своє товариство, до складу якогось об'єднання людей), БРА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ВКЛЮЧА́ТИ, ПРИСВО́ЮВАТИ заст.; ПРИЛУЧА́ТИ, ЗАЛУЧА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ кого у кого (до свого гурту, товариства тощо). — Док.: прийня́ти (приня́ти рідко), прия́ти заст. узя́ти (взя́ти), ввести́ (увести́), включи́ти, присво́їти, прилучи́ти, залучи́ти, посвяти́ти. Єремія приймав до себе на військову службу в козаки не тільки католиків, але й українців і уніятів (І. Нечуй-Левицький); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Професора Драгу.. включили до лекторської групи (В. Кучер); Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні (Словник Б. Грінченка); — Недобитих данаями, на суходолах і в морі Повною чашею горя напоєних, голих, голодних — Нас до господи й до царства свого прилучаєш! (переклад М. Зерова); Радили Шафоросту скористатись цими підшефниками.. Але Шафорост навіть обурювався. Не вистачало йому залучати на будову ще й злочинний елемент (Я. Баш). — Пор. 1. зарахо́вувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залучити — залучи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залучити — Залучи́ти, залуча́ти (залу́чувати). Додавати, долучати, докладати. Рефлєктанти на перебрані підприїмства сеї гуртовної продажи соли мусять вносити писемні поданя, заосмотрені стемплем на 1 К, і залучити... Українська літературна мова на Буковині
  3. залучити — див. залучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залучити — ЗАЛУЧИ́ТИ див. залуча́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. залучити — Залуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. К. МБ. II. 135. Словник української мови Грінченка