звеличуватися
ЗВЕЛИ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся і ЗВЕЛИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Ставати величним, прославлятися.
— Я тепер наче Цезар Бірото,— усміхнувся Батайль,— звеличився і зазнав падіння (Рибак, Помилка… 1956, 270);
// Усвідомлювати своє значення.
— Біля машини людина якось відразу виростає.. Поставили Васю до машини, і раптом звеличився хлопець (Вол., Місячне срібло, 1961, 270).
2. тільки звелича́тися, док. Похвалитися ким-, чим-небудь, виявити гордість за когось, щось.
Я розумію мамині турботи. Вони хочуть перед родом звеличатися дочкою (Кач., II, 1958, 50).
3. тільки недок. Пас. до звели́чувати 2.
У мудрослів’ї закарпатських українців пристрасно поетизується, звеличується безсмертний Ілліч, прославляються його немеркнучі ідеї (Нар. тв. та етн.. 3, 1964, 91).
Значення в інших словниках
- звеличуватися — звели́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звеличуватися — -уюся, -уєшся, недок., звеличитися, -чуся, -чишся і звеличатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Ставати величним, прославлятися. || Усвідомлювати своє значення. 2》 тільки звеличатися, док. Похвалитися ким-, чим-небудь, виявити гордість за когось, щось. 3》 тільки недок. Пас. до звеличувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- звеличуватися — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови