1. Словник української мови в 11 томах

злоба

ЗЛО́БА, зло́би, ж.

1. Почуття недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь.

Іван, поки й живе на світі, в серці носитиме злобу на визискувача Юзефа Крапивницького (Чорн., Визвол. земля, 1959, 28);

З захопленням дивиться на Радянський Союз увесь прогресивний світ, із страхом, злобою.. поглядає на нас світ старий, вмираючий (Рад. Укр., 5.IX 1960, 1).

2. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість.

Пішов [Іван] вздовж річки, повний пекучого гніву і злоби до її вічного шуму, до киплячої люті (Коцюб., II, 1955, 332);

Санька підбігала до Кузя, тягла його за рукав і аж клекотіла від злоби (Тют., Вир, 1964, 158).

◊ Зло́ба дня — те, що привертає увагу, цікавить усіх у даний момент.

В кожну боротьбу за кожну злобу дня треба вкладати нерозривний зв’язок з корінними цілями (Ленін, 19, 1950, 25);

На зло́бу дня — на злободенну тему.

У своїх оповіданнях він [С. Журахович] відгукується на злобу дня, по-журналістському чутливо прислухається до пульсу життя країни (Вітч., 1, 1961, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злоба — зло́ба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. злоба — Злоба́. 1. Ненависть, лють. Тілько цілковите нерозумінє річи або безгранична злоба могли закинути Русинам так званого “нового курсу” недозрілість або підлий самолюбний сервілізм за те, що они, прозрівши ясно цілу політичну ситуацию... Українська літературна мова на Буковині
  3. злоба — Недоброзичливість, ворожнеча; З. П. гнів, досада, лють, роздратовання. Словник синонімів Караванського
  4. злоба — -и, ж. 1》 Почуття недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь. 2》 Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. На злобу дня — на злободенну тему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. злоба — Лють, сказ, скаженість, злосливість, зненавида Словник чужослів Павло Штепа
  6. злоба — на зло́бу дня, перев. зі сл. писа́ти, відгу́куватися і т. ін. На важливі, актуальні теми. Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй зробити з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня (Ю. Фразеологічний словник української мови
  7. злоба — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
  8. злоба — Зло́ба, -би ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться. Словник української мови Грінченка