1. Словник української мови в 11 томах

знаменуватися

ЗНАМЕНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. тільки 3 ос., книжн. Відзначатися, відмічатися чим-небудь.

2. заст. Хреститися.

Молиться [грек], б’є поклони, зітхає, знаменується до образа богородиці й позад усіх людей виходить з церкви (Н.-Лев., III, 1956, 363);

Дідусь ідуть по улиці, хрестом знаменуються за святую милостиню, а самі жалібно вичитують: Та прожив я свій вік не так, як чоловік (Морд., І, 1958, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаменуватися — знаменува́тися 1 дієслово недоконаного виду відзначатися чим-небудь знаменува́тися 2 дієслово недоконаного виду хреститися Орфографічний словник української мови
  2. знаменуватися — Те саме, що хреститися 3 Словник церковно-обрядової термінології
  3. знаменуватися — див. лестити Словник синонімів Вусика
  4. знаменуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 тільки 3 ос., книжн. Відзначатися, вирізнятися чим-небудь. 2》 заст. Хреститися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знаменуватися — ВІДЗНАЧА́ТИСЯ чим (мати якісь характерні риси, особливості тощо), ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИСЯ, ВИДІЛЯ́ТИСЯ, ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ЗНАМЕНУВА́ТИСЯ книжн. Глибоким проникненням у суть історичних подій відзначаються думи про Хмельницького та Барабаша (М. Словник синонімів української мови
  6. знаменуватися — Знаменуватися, -нуюся, -єшся гл. Прикладываться ко кресту и др. священнымъ предметамъ. Словник української мови Грінченка