знаменуватися

ВІДЗНАЧА́ТИСЯ чим (мати якісь характерні риси, особливості тощо), ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИСЯ, ВИДІЛЯ́ТИСЯ, ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ЗНАМЕНУВА́ТИСЯ книжн. Глибоким проникненням у суть історичних подій відзначаються думи про Хмельницького та Барабаша (М. Рильський); Нові вірші поета (Тичини) характеризуються радісними барвами, мажорним, піднесеним тоном (з посібника); Сім'я Тобілевичів виділялася з-поміж інших винятковою чесністю, працьовитістю (з науково-популярної літератури); Вироби народних майстрів Білорусії завжди вирізнялися простотою стилю (з журналу); Останнє десятиріччя знаменувалося припливом молодих сил в українську поезію (з журналу).

ПЕРЕХРЕСТИ́ТИСЯ (зробити над собою знак хреста), ОХРЕСТИ́ТИСЯ, ОСІНИ́ТИСЯ заст.; ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ заст. (перед початком чого-небудь). — Недок.: хрести́тися, перехре́щуватися, осіня́тися, знаменува́тися заст. Старенька перехрестилася при згадці про синів (Н. Рибак); Враз над степом щось важко зітхнуло й тоскно простогнало.. Прілий злякано охрестився (П. Панч); Хрестом осінившись, Влазив у воду (В. Мисик); Поблагословившись хрестом, панотець сьорбнув меду і цмокнув язиком об піднебіння (Ф. Бурлака); Молиться (грек), б'є поклони, зітхає, знаменується до образа Богородиці й позад усіх людей виходить з церкви (І. Нечуй-Левицький).