1. Словник української мови в 11 томах

зіяти

ЗІЯ́ТИ, я́є, недок. Те саме, що зя́яти.

Ліворуч гірської дороги.. зіяла поросла лісом пропасть (Коб., І, 1956, 381);

Коло полу зіяли дві порожні скрині: Наталчина й Христі (Кос., Новели, 1962, 153);

Надворі на возі у соломі лежали, зіяючи чорними круглими отворами, авіабомби (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 709).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіяти — зія́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зіяти — -яє, недок. Те саме, що зяяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіяти — ЗЯ́ЯТИ (про отвір, яму, провалля — бути широко відкритим), ЗІЯ́ТИ, ГЛИБОЧІ́ТИ розм., ПОЗІВА́ТИ рідко, ПОЗІХА́ТИ рідко. На подвір'ї вже зяяли глибокі ями, деякі липи були розчахнуті, повсюди валялись гілля та тріски з дерев (Ю. Словник синонімів української мови