1. Словник української мови в 11 томах

кипучий

КИПУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який піниться, шумує.

Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (Н.-Лев., II, 1956, 139);

Немигаючими очима дивлюся в кипучу піняву води, вслухаюся в яре шипіння струмка (Збан., Доля, 1961, 6).

2. перен. Бурхливий, діяльний, напружений, дуже активний.

Не минуло ще й двох літ цієї кипучої праці на волі, як Франка знов арештували (Коцюб., III, 1956, 33);

Тепер все те світле десь у минулому, як у минулому опинилась і вона сама, енергійна, весела, повна кипучого життя (Гончар, II, 1959, 96);

Тепер наші дні проходили в кипучій діяльності (Збан., Єдина, 1959, 195).

3. перен. Палкий, гарячий.

Зморозь [вітре] кров кипучу! (Фр., X, 1954, 25);

— Вона ж [земля] мене обійме й обгорне, і прохолодить моє кипуче змучене серце (Барв., Опов.., 1902, 535);

Мої кипучі почуття І смерть собою б не злякала (Олесь, Вибр., 1958, 50);

Кипуча Тамарина натура болісно переносила вимушену сплячку (Хижняк, Тамара, 1959, 94).

4. діал. Доведений до точки кипіння; який кипить.

Стіл застелений, на нім велика лампа, кипучий самовар, горілка і перекуска (Мак., Вибр., 1954, 344).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кипучий — кипу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кипучий — П. бурхливий, діяльний, напружений, дуже активний. Словник синонімів Караванського
  3. кипучий — див. запальний Словник синонімів Вусика
  4. кипучий — -а, -е. 1》 Який піниться, шумує. 2》 перен. Бурхливий, діяльний, напружений, дуже активний. 3》 перен. Палкий, гарячий. 4》 діал. Доведений до точки кипіння; який кипить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кипучий — КИПУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який піниться, шумує. Хвилі кипучі, вітри могучі, Вас я благаю, грудь облегчіте, Вість принесіте з рідного краю! (з народної пісні); Хто плаває, хто вглиб пірнати взявся, Хто бризкаться серед кипучих хвиль (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. кипучий — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  7. кипучий — Кипучий, -а, -е Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352. Словник української мови Грінченка