1. Словник української мови в 11 томах

клястися

КЛЯ́СТИ́СЯ, кляну́ся, кляне́шся, недок., ким, чим і без додатка, а також із спол. щ о. Те саме, що присяга́тися; присягати.

Забудь мої сльози, забудь сиротину, Забудь, що клялася; другого шукай (Шевч., І, 1951, 93);

От Йон обіймає її… От клянеться, що довіку кохатиме її (Коцюб., І, 1955, 247);

— Клянусь своєю честю! — задзвенів голос Щорса у високому незабутньому хвилюванні (Довж., І, 1958, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клястися — кля́сти́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. клястися — див. обіцяти Словник синонімів Вусика
  3. клястися — [кл’астиес'а і кл'астис'а] кл'анус'а, кл'анес':а, кл'анеимос'а, кл'анеитес'а; нак. -нис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. клястися — клянуся, клянешся, недок., ким, чим і без додатка, а також із спол. що. Те саме, що присягатися; присягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клястися — КЛЯ́СТИ́СЯ, яну́ся, яне́шся, недок., ким, чим і без дод., також із спол. що. Те саме, що присяга́тися; присягати (у 2 знач.). А Я [Ісус Христос] вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його... Словник української мови у 20 томах
  6. клястися — ПРИСЯГА́ТИСЯ (твердо обіцяти здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою), ПРИСЯГА́ТИ, КЛЯ́СТИ́СЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИСЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИ рідше, ЗАКЛИНА́ТИСЯ розм., ШЛЮБУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови