ковпак
КОВПА́К, а, ч.
1. Головний убір конусоподібної, овальної та ін. форми.
Із-за кущів вийшов.. паруб’яга у білому кухарському ковпаку (Гончар, Таврія, 1952, 169);
Блазенський ковпак.
2. Накривка, накриття круглої, конусоподібної та ін. форми над чимось.
На багатьох дотах вони встановили броньовані ковпаки (Кучер, Дорога.., 1958, 108);
Генератори тут розміщені не в будинку, а під спеціальними металевими ковпаками, які легко зняти з допомогою крана (Рад. Укр., 10.11 1960, 1).
◊ Жи́ти (прожи́ти, перебува́ти і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) під [скляни́м] ковпако́м — бути ізольованим, відірваним від суспільного середовища, жити ізольовано, відірвано від нього.
— Що ви можете знати про це, коли ви все життя прожили, наче під скляним ковпаком? (Вільде, Сестри.., 1958, 528).
Значення в інших словниках
- Ковпак — Ковпа́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- ковпак — див. клобук Словник церковно-обрядової термінології
- ковпак — див. дурний Словник синонімів Вусика
- ковпак — Колокол — drill-pipe bell socket — *Schutzkappe, Kappe – ловильний інструмент у вигляді накриття конусоподібної (дзвоноподібної) форми, який призначений для уловлювання труб, що впали у свердловину... Гірничий енциклопедичний словник
- ковпак — -а, ч. 1》 Головний убір конусоподібної, овальної та ін. форми. Блазенський ковпак. 2》 Накривка, накриття круглої, конусоподібної та ін. форми над чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковпак — КОВПА́К, а́, ч. 1. Головний убір перев. конусоподібної форми. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак (з народної пісні); То була гарна дівчина, одіта в полотняну, шовковими нитками переткану одежу, з невеличким бобровим ковпаком на голові (І. Словник української мови у 20 томах
- ковпак — А, ч., нарк. Шматок фольги, яким накривається бульбулятор. Пошукайте десь шматок фольги, щоб зробити ковпак. Словник сучасного українського сленгу
- ковпак — як (мов, ні́би і т. ін.) під (скляни́м) ковпако́м, зі сл. жи́ти. Відірвано, ізольовано від реального життя. — Що ви можете знати про це, коли все життя прожили наче під скляним ковпаком? (Ірина Вільде). Фразеологічний словник української мови
- ковпак — КОВПА́К (накривка, накриття круглої, конусоподібної та ін. форми для різних предметів); ДАШО́К (перев. для лампи). В паровозному стійлі тепер не чути було диму. Його витягав величезний ковпак над трубою паровоза (О. Словник синонімів української мови
- ковпак — Ковпа́к, -ка; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ковпак — 1. Чотирисхилий дах з відношенням висоти до сторони основи як 1:1, тобто крутістю під кутом 45°. Завершення з крутішими схилами має назви "намет", "шатро". 2. Рублене "в ріж" пірамідальне покриття над невисокими дерев'яними будівлями типу четвериків або восьмериків. Архітектура і монументальне мистецтво