1. Словник української мови в 11 томах

конвойований

КОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин.ч. до конвоюва́ти.

З лопатою на плечі, конвойований капралом і Романюкою, Парфен неквапом виходить з двору (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвойований — конвойо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. конвойований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до конвоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвойований — КОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до конвоюва́ти. Здається, він і тих застиглих край шляху колгоспниць тільки в дні горя по-справжньому зрозумів, як пізніше зрозумів і себе, уже конвойованого німцями (О. Гончар). 2. у знач. ім. конвойо́ваний, ного... Словник української мови у 20 томах