1. Словник української мови в 11 томах

конвульсивно

КОНВУЛЬСИ́ВНО. Присл. до конвульси́вний.

Яків.. конвульсивно ворухнув головою (Скл., Карпати, II, 1954, 222);

Довго вчитувався [Мухтаров] в наказ. Потім відірвався, папірець конвульсивна затис у жмені (Ле, Міжгір’я, 1953, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвульсивно — конвульси́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. конвульсивно — Присл. до конвульсивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвульсивно — КОНВУЛЬСИ́ВНО. Присл. до конвульси́вний. Льоня мовчить, тiльки руки його цупко, конвульсивно ходять по спинцi стiльця i пошерхлi, смаглi уста розкрилися, як у гарячцi (В. Винниченко); Яків .. конвульсивно ворухнув головою (С. Словник української мови у 20 томах