1. Словник української мови в 11 томах

коноплі

КОНО́ПЛІ, пе́ль, мн.

1. Однорічні трав’янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію.

Листатий любисток тут побратавсь з жменькою конопель (Вовчок, І, 1955, 340);

Поміж коноплі та кукурудзи він заліз безпечно аж до передмістя (Фр., IV, 1950, 91);

З насіння конопель одержують харчову й технічну олію (Наука.., 10, 1956, 24).

◊ Ви́скочити як Пили́п з конопе́ль див. виска́кувати.

2. Виготовлене на прядиво волокно цієї рослини.

Другого дня молодиці поприходили.. й розібрали все прядиво, всі повісма конопель та льону, скільки їх лежало на підрях в коморі (Н.-Лев., III, 1956, 87);

Вона серед бутафорії Палацу розшукала прядку, десь узяла пасмо конопель (Сміл., Сашко, 1954, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коноплі — коно́плі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. коноплі — -пель, мн. 1》 Однорічні трав'янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію та гашиш (наркотичну речовину). 2》 Виготовлене на прядиво волокно цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коноплі — КОНО́ПЛІ, пе́ль, мн. 1. Рід однорічних трав'янистих рослин родини коноплевих, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Словник української мови у 20 томах
  4. коноплі — Вискочив, як Пилип з конопель. Зрадив себе. На панщині конопельки тіпаєм, а прийдем додому й голі плечі чіхаєм. Працюємо на пана, а вдома не маємо що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. коноплі — син. афганські: афганка. син. індійські: індюха. Словник жарґонної лексики української мови
  6. коноплі — ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Фразеологічний словник української мови
  7. коноплі — Коно́плі, -пе́ль, -но́плям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. коноплі — Коно́плі, -пе́ль ж. мн. 1) раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. 2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Левиц. І. ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі. Чуб. Словник української мови Грінченка