1. Фразеологічний словник української мови

коноплі

ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Копії і фотографії документів та портретів, що я надсилав, мені повернуто з припискою: “Не можуть бути використані”. А чому? Що я — вискочив як Пилип з конопель? (Л. Смілянський); — Артем, ніскільки не образившись, сприйняв її кепкування, як і належало, спокійно. Справді, вискочив із своєю догадкою ніби Пилип із конопель (П. Гуріненко); А на уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу,— як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко). ви́скочити як Кузьма́ з конопе́ль. Євген Панасович почав, було, гарячкувати і мало не вискочив як Кузьма з конопель, щоб перебити ту облудну мову (В. Речмедін). ви́хопитися як Пили́п з конопе́ль. Боявся новий полковник чогось не бовкнути, не вихопитись ненароком “як Пилип з конопель” (М. Лазорський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коноплі — коно́плі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. коноплі — -пель, мн. 1》 Однорічні трав'янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію та гашиш (наркотичну речовину). 2》 Виготовлене на прядиво волокно цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коноплі — КОНО́ПЛІ, пе́ль, мн. 1. Рід однорічних трав'янистих рослин родини коноплевих, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Словник української мови у 20 томах
  4. коноплі — Вискочив, як Пилип з конопель. Зрадив себе. На панщині конопельки тіпаєм, а прийдем додому й голі плечі чіхаєм. Працюємо на пана, а вдома не маємо що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. коноплі — син. афганські: афганка. син. індійські: індюха. Словник жарґонної лексики української мови
  6. коноплі — Коно́плі, -пе́ль, -но́плям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. коноплі — КОНО́ПЛІ, пе́ль, мн. 1. Однорічні трав’янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Листатий любисток тут побратавсь з жменькою конопель (Вовчок, І, 1955, 340)... Словник української мови в 11 томах
  8. коноплі — Коно́плі, -пе́ль ж. мн. 1) раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. 2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Левиц. І. ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі. Чуб. Словник української мови Грінченка