коноплі

Значення в інших словниках

1. коноплі — коно́плі множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. коноплі — КОНО́ПЛІ, пе́ль, мн. 1. Рід однорічних трав'янистих рослин родини коноплевих, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Словник української мови у 20 томах
3. коноплі — Вискочив, як Пилип з конопель. Зрадив себе. На панщині конопельки тіпаєм, а прийдем додому й голі плечі чіхаєм. Працюємо на пана, а вдома не маємо що їсти. Приповідки або українсько-народня філософія
4. коноплі — син. афганські: афганка. син. індійські: індюха. Словник жарґонної лексики української мови
5. коноплі — ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Фразеологічний словник української мови
6. коноплі — Коно́плі, -пе́ль, -но́плям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. коноплі — КОНО́ПЛІ, пе́ль, мн. 1. Однорічні трав’янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Листатий любисток тут побратавсь з жменькою конопель (Вовчок, І, 1955, 340)... Словник української мови в 11 томах
8. коноплі — Коно́плі, -пе́ль ж. мн. 1) раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. 2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Левиц. І. ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі. Чуб. Словник української мови Грінченка