корова
КОРО́ВА, и, ж.
1. Велика парнокопитна свійська молочна тварина; самка бугая.
Котра корова багато реве, то та молока мало дає (Номис, 1864, № 12881);
На просторному дворі мекали вівці, стояли потомлені воли. Молодиця доїла корову (Н.-Лев., II, 1956, 205);
На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62);
*У порівн. — Ось я виплакалась (ревла, їй-богу, як корова), і тепер мені легко (Дн. Чайка, Тв., 1960, 51);
// Самка деяких порід великих рогатих тварин (лося, оленя тощо).
∆ Морська́ коро́ва — вимерлий водяний ссавець ряду сиреноподібних; ритина.
Із морських тварин.. зазначу таких-о: дельфін, ..морський кінь, морська корова. краб (Вишня, І, 1956, 175).
◊ Ді́йна коро́ва див. ді́йна;
Ли́чить (іде́, приста́ло і т. ін.), як коро́ві сідло́ — зовсім, аж ніяк не пасує комусь.
[Охрім:] А й пристало [вбрання] тобі, як корові сідло! (Кроп., І, 1958, 384);
Як (на́че, ні́би, мов, немо́в і т. ін.) коро́ва язико́м злиза́ла див. зли́зувати.
2. перен., зневажл. Про незграбну, товсту або нерозумну жінку.
Жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава, суща корова (вибачай за вислів!) (Коцюб., III, 1956, 168).
Значення в інших словниках
- корова — коро́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- корова — Самиця бугая; (нетільна) ялівка, яловиця; ЛАЙ. П. товстуха, гладуха. Словник синонімів Караванського
- корова — -и, ж. 1》 Велика парнокопита свійська молочна тварина; самка бугая. || Самка деяких порід великих рогатих тварин (лося, оленя тощо). Морська корова — вимерлий водяний ссавець ряду сиреноподібних; ритина. 2》 перен., зневажл. Про незграбну, товсту або нерозумну жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корова — КОРО́ВА, и, ж. 1. Велика парнокопита свійська молочна тварина родини порожнисторогих; самиця бика (див. бик¹ 1). Котра корова багато реве, то та молока мало дає (Номис); На просторному дворі мекали вівці, стояли потомлені воли. Молодиця доїла корову (І. Словник української мови у 20 томах
- корова — корова: ◊ пасу́є як корові сідло → пасувати ◊ як корові з пи́ска <�ви́тягли> про зім'яту, знищену річ Лексикон львівський: поважно і на жарт
- корова — Думали, чого корова не реве, а її дома нема. Жарт про крикливу людину. Корова в дворі — харч на столі. Корова відігравала надзвичайно важливу роль у селянському господарстві. У ялової корови молока не випросиш. У бідного нічого не зможеш взяти. Приповідки або українсько-народня філософія
- корова — КОРО́ВА (велика парнокопита свійська молочна тварина), КОРО́ВИЦЯ розм., МИ́НЯ дит.; КОРІВЧИ́НА розм., КОРОВИ́НА розм. (перев. невеличка або погана); Я́ЛІВКА (яка не дає приплоду); ЯЛІВЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
- корова — Коро́ва, -ви; корови́, корі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- корова — Коро́ва, -ви ж. Корова. Піди до льоху, до корови, пт швидче, хаме!.. Шевч. 132. Вийшло сім корів. Опат. ум. корівка, корівонька, корівочка. Корівонька, рику-рику! Рудч. Ск. І. 50. Словник української мови Грінченка