коронковий
КОРО́НКОВИЙ, а, е, техн. Який має коронку (у 4 знач.).
Коронковий бур.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коронковий — Коронко́вий: Коро́нковий: — (стрій) — мере́жаний одяг [25] — мереживний [51] Словник з творів Івана Франка
- коронковий — коро́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
- коронковий — Коронко́вий. Мережаний, із зубчастим краєм Вахлярі коронкові і з правдивих струсьових пер, ручки перлові і з черепахи (Б., 1902, рекл. Українська літературна мова на Буковині
- коронковий — -а, -е, тех. Який має коронку (у 4 знач.). Коронковий бур. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коронковий — КОРО́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́нка 2, 3. Протези виготовлені з використанням коронкових частин видалених природних зубів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- коронковий — коронковий мереживний, із коронкою (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт