1. Словник української мови в 11 томах

крадений

КРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кра́сти.

Якби взять І всю мізерію а собою. Дідами крадене добро, Тойді [тоді] оставсь би сиротою 3 святими горами Дніпро! (Шевч., І, 1951, 331);

// У знач. прикм.

Мужики везли крадену пшеницю (Н.-Лев., III, 1956, 171);

Старий Щербина, бувало, обдурював на ярмарках.. кучматих румунських циган.., які нерідко з краденими кіньми перебиралися з королівства на Поділля (Стельмах, І, 1962, 69);

// у знач. ім. кра́дене, ного, с. Чужі речі, привласнені таємно.

Плавні були добрим місцем до схованки краденого (Коцюб., І, 1955, 375).

Кра́дене весі́лля, заст.— таємне одруження без, згоди батьків.

[Горпина Корніївна:] Так оце у вас крадене весілля, ховане вінчання! (Н.-Лев., II, 1956, 526);

Кра́дений шлюб — шлюб після викрадення нареченої в батьків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крадений — кра́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. крадений — [крадеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. крадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до красти. || у знач. прикм. || у знач. ім. крадене, -ного, с. Чужі речі, привласнені таємно. Скупка краденого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крадений — КРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кра́сти. Якби взять І всю мізерію з собою, Дідами крадене добро, Тойді [тоді] оставсь би сиротою 3 святими горами Дніпро! (Т. Шевченко); Мужики везли крадену пшеницю (І. Словник української мови у 20 томах
  5. крадений — Добре кради, а кінці у воду пусти. Іронічна порада злодію. Краденим добром багатий не будеш. Крадене добро не принесе людині користі. Бодай хоч тільки мав, що украв. Песимістичне бажання злодієві. Злодії багатими не бувають. В Бога день краде, Про неробу. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. крадений — КРА́ДЕНЕ ім. (украдені речі), КРАДІ́ЖКА розм., ПОКРА́ЖА розм. Плавні були добрим місцем до схованки краденого (М. Коцюбинський); — Так ти не крала? Чи бач!.. Витрусили крадіжку, а вона, бач, ще й невинна! — викрикувала кума просола (Л. Яновська). Словник синонімів української мови
  7. крадений — Кра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. крадений — Крадений, -а, -е Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені. Ном. № 6893. Словник української мови Грінченка