1. Словник синонімів української мови

крадений

КРА́ДЕНЕ ім. (украдені речі), КРАДІ́ЖКА розм., ПОКРА́ЖА розм. Плавні були добрим місцем до схованки краденого (М. Коцюбинський); — Так ти не крала? Чи бач!.. Витрусили крадіжку, а вона, бач, ще й невинна! — викрикувала кума просола (Л. Яновська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крадений — кра́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. крадений — [крадеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. крадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до красти. || у знач. прикм. || у знач. ім. крадене, -ного, с. Чужі речі, привласнені таємно. Скупка краденого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крадений — КРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кра́сти. Якби взять І всю мізерію з собою, Дідами крадене добро, Тойді [тоді] оставсь би сиротою 3 святими горами Дніпро! (Т. Шевченко); Мужики везли крадену пшеницю (І. Словник української мови у 20 томах
  5. крадений — Добре кради, а кінці у воду пусти. Іронічна порада злодію. Краденим добром багатий не будеш. Крадене добро не принесе людині користі. Бодай хоч тільки мав, що украв. Песимістичне бажання злодієві. Злодії багатими не бувають. В Бога день краде, Про неробу. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. крадений — Кра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. крадений — КРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кра́сти. Якби взять І всю мізерію а собою. Дідами крадене добро, Тойді [тоді] оставсь би сиротою 3 святими горами Дніпро! (Шевч., І, 1951, 331); // У знач. прикм. Мужики везли крадену пшеницю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. крадений — Крадений, -а, -е Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені. Ном. № 6893. Словник української мови Грінченка