крадений

Добре кради, а кінці у воду пусти.

Іронічна порада злодію.

Краденим добром багатий не будеш.

Крадене добро не принесе людині користі.

Бодай хоч тільки мав, що украв.

Песимістичне бажання злодієві. Злодії багатими не бувають.

В Бога день краде,

Про неробу.

Від голки до коня.

Крадіжи учаться з малої речі і постепенно ідуть до великої.

Вчи його колодійства, а його тягне до злодійства.

Вчи його ремесла, а його тягне красти. Колодій — ремісник, що робить вози.

Дай Боже, щоб то мав, що у мене вкрав.

Прокляття, щоб стільки лиш мав, що у мене вкрав.

Де усі крадуть, там нема злодіїв.

Усі рівні.

Добре красти, як є де класти.

Бо крадена річ згубиться між некраденими.

Красти вільно, та б'ють більно.

Над зловленими злодіями нарід поповняв самосуд, побиваючи тяжко.

Легше красти, як купити.

Щоб купити яку річ, то перше треба заробити.

Лишив красти, та пішов розбивати.

Лишив одне лихо, та до гіршого взявся.

Маю красти, волю просити.

Наука моралістів.

Не на те я крав, аби віддав, але аби собі сховав.

Украв, щоб мав користь з того.

Один крав, другий брав, а третій таки так ховав.

Усі три крали.

Старому брехати, а багатому красти, іде як з масти.

Старим людям довіряємо задля їхнього віку, а багач хоч і украде то тяжко відшукати, бо має де сховати.

Телят боїться, а воли краде.

Іронічно, коли хто уникає малих злочинів, а великі поповняє.

Тяжко там украсти, де хазяй сам злодій.

Він знає злодійські хитрощі і пильнує себе.

Хто вміє красти, той вміє і брехоньку скласти.

Злодії бувають хитрі брехуни, бо лиш брехнею оправдують себе.

Хто краде яйця, буде красти й кури.

Хто краде малі речі, той і великі буде.

Я вам куме, не кажу, що ви украли, але таки верніть те, що взяли.

Без образи хотів кум від кума відібрати пропавшу річ.

Як добре ведеться, то й добре крадеться.

Як є щастя то і на крадежі не зловлять.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крадений — кра́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. крадений — [крадеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. крадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до красти. || у знач. прикм. || у знач. ім. крадене, -ного, с. Чужі речі, привласнені таємно. Скупка краденого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крадений — КРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кра́сти. Якби взять І всю мізерію з собою, Дідами крадене добро, Тойді [тоді] оставсь би сиротою 3 святими горами Дніпро! (Т. Шевченко); Мужики везли крадену пшеницю (І. Словник української мови у 20 томах
  5. крадений — КРА́ДЕНЕ ім. (украдені речі), КРАДІ́ЖКА розм., ПОКРА́ЖА розм. Плавні були добрим місцем до схованки краденого (М. Коцюбинський); — Так ти не крала? Чи бач!.. Витрусили крадіжку, а вона, бач, ще й невинна! — викрикувала кума просола (Л. Яновська). Словник синонімів української мови
  6. крадений — Кра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. крадений — КРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кра́сти. Якби взять І всю мізерію а собою. Дідами крадене добро, Тойді [тоді] оставсь би сиротою 3 святими горами Дніпро! (Шевч., І, 1951, 331); // У знач. прикм. Мужики везли крадену пшеницю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. крадений — Крадений, -а, -е Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені. Ном. № 6893. Словник української мови Грінченка