1. Словник української мови в 11 томах

лозина

ЛОЗИ́НА, и, ж.

1. Одна стеблина лози.

Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв’яже (Коцюб., І, 1955, 190);

Іван виламав з куща лозину і з колії зігнав безпечну корову (Чорн., Визвол. земля, 1959, 61);

— Ну, як можуть бути гарні справи, коли ви працюєте так, що лозиною вас мало ганяти (Собко, Любов, 1935, 63);

*Образно. Відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною (Вас., І, 1959, 124);

*У порівн. Струнка, як тополя, Гнучка, як лозина, Ростеш ти в коханні У батька дитина (Щог., Поезії, 1958, 234).

2. Те саме, що лоза́.

А калина з ялиною Та гнучкою лозиною, Мов дівчаточка із гаю Виходжаючи співають (Шевч., II, 1953, 342);

На березі росли кущі срібної лозини (Козл., Пов. і опов.., 1949, 79);

Вироби з лозини досвідчених майстрів користуються на Вінниччині особливим попитом (Рад. Укр., 25.III 1965, 3);

Згадались солов’ї у рідному селі, що заливались цілими ночами в недалекій лозині над річкою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лозина — Лозина́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. лозина — див. гілка; палиця Словник синонімів Вусика
  3. лозина — -и, ж. 1》 Одна стеблина лози. 2》 Те саме, що лоза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лозина — ЛОЗИ́НА, и, ж. 1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лозина — Хилку лозину і снігур зігне. Піддатлива людина всім підкоряється. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. лозина — посвяти́ти лози́ною кого, жарт. Побити когось різкою. (Мати:) Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (С. Васильченко). скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. лозина — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови