лозина

Значення в інших словниках

1. Лозина — Лозина́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
2. лозина — див. гілка; палиця Словник синонімів Вусика
3. лозина — -и, ж. 1》 Одна стеблина лози. 2》 Те саме, що лоза. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лозина — ЛОЗИ́НА, и, ж. 1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (М. Словник української мови у 20 томах
5. лозина — посвяти́ти лози́ною кого, жарт. Побити когось різкою. (Мати:) Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (С. Васильченко). скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Фразеологічний словник української мови
6. лозина — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
7. лозина — ЛОЗИ́НА, и, ж. 1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв’яже (Коцюб., І, 1955, 190); Іван виламав з куща лозину і з колії зігнав безпечну корову (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах