лозина

посвяти́ти лози́ною кого, жарт. Побити когось різкою. (Мати:) Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (С. Васильченко).

скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка (Панас Мирний); А що різок покуштують, так усі — нехай уже будуть певні… (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лозина — Лозина́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. лозина — див. гілка; палиця Словник синонімів Вусика
  3. лозина — -и, ж. 1》 Одна стеблина лози. 2》 Те саме, що лоза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лозина — ЛОЗИ́НА, и, ж. 1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лозина — Хилку лозину і снігур зігне. Піддатлива людина всім підкоряється. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. лозина — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. лозина — ЛОЗИ́НА, и, ж. 1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв’яже (Коцюб., І, 1955, 190); Іван виламав з куща лозину і з колії зігнав безпечну корову (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах