любовний

ЛЮБО́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до любові (у 1 знач.).

Співаючи ті прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди, дізнавав [Іван] дивної полегші (Фр., III, 1950, 147);

Навіть сам Архип Терентійович.. досить поблажливо ставився до їхніх любовних побачень (Головко, II, 1957, 417);

Безмірна ніжність, безмірне любовне чуття до неї розтоплювали йому серце (Гончар, II, 1959, 91);

// Власт. закоханим.

Найменший братик Стасьо підслухав її любовне воркування з Нестором і розповів його матері (Фр., VII, 1951, 10);

Тарасові промінні очі — .. Таїли в сяйності своїй, — І пломінь клятв саможертовних, І лють затятого борця, І тиху ніжність ласк любовних, І строге світло мудреця (Бажай, Роки, 1957, 241);

// Змістом якого є любов.

В його [Франковому] літературному багажі було все: і любовні вірші, і драми, оповідання, і переклади Софокла, Гомера (Коцюб., III, 1956, 28);

Ніколи я листів не зберігав — Ні ділових, ні дружніх, ні любовних (Мур., Осінні сурми, 1964, 62).

2. Сповнений любові (у 2 знач.).

Як ніжно і ласкаво, Любовним поглядом яким Ви [О. Вишня] дивитесь на ниви й трави, Трудом овіяні людським (Рильський, III, 1961, 93);

Катерина гладила її волосся, і так заспокійливо впливали на Марію оті любовні, лагідні доторки її долонь!.. (Руд., Остання шабля, 1959, 387);

З радісним подивом говорив Остап, розправляючи зім’яту в обіймах широку бороду і не зводячи з брата любовного погляду (Головко, II, 1957, 531);

Потяг поета [П. Тичини] до уважного й любовного зображення об’єктивного світу.. був добре помітний і в "Сонячних кларнетах" (Поезія.., 1956, 119);

// рідко. Полюбовний (у 1 знач.).

Могорич — любовна річ (Номис, 1864, № 14063).

3. заст. Який викликає любов (у 1 знач.).

Се кохання [Трістана та Ізольди] повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку (Л. Укр., І, 1951, 409);

— Чужоземко, дай води напитись! — У воді любовне є дання (Рильський, І, 1960, 188).