ляля
ЛЯ́ЛЯ, і, ж., розм.
1. Дитина (звичайно мала).
Що можна лялі, того не можна мамі (Мирний, II, 1954, 129);
Ось іде мама… А біля мами — ляля… Лялі — років шість (Вишня, І, 1956, 398);
*У порівн. Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Шевч., II, 1953, 60).
2. Те саме, що ля́лька 1.
Продавщиця в білому халаті моїй онучці лялю подає (Сос., Близька далина, 1960, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляля — ля́ля іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- ляля — див. ДИТИНА. Словник синонімів Караванського
- ляля — див. дитина Словник синонімів Вусика
- ляля — -і, ж., розм. 1》 Дитина (звичайно мала). 2》 Те саме, що лялька 1). 3》 розм. Дуже добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляля — ЛЯ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Панас Мирний); – Гляньте в шибочку, – говорять, – он де ваші лялі. Гриць у шибку заглядає: – Бачу дві дитини (П. Словник української мови у 20 томах
- ляля — ля́ля дит. дитина (м, ср, ст) ◊ ба́ка ля́ля дит. нечемна дитина (ср, ст) ◊ чі́ча ля́ля дит. чемна дитина (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ляля — присл. 1. у знач. виг. Все ОК! Ляля!!! Саме так, як я хотіла. 2. Гарний, чарівний — найвищий ступінь захоплення. Це просто ляля! Клас! Супер! Словник сучасного українського сленгу
- ляля — ЛЯ́ЛЬКА (дитяча іграшка у вигляді фігурки людини), ЛЯ́ЛЯ розм. В Альонушки була лялька, вона гойдала її на руках і тихенько підспівувала (О. Донченко); Продавщиця в білому халаті моїй онучці лялю подає (В. Сосюра). Словник синонімів української мови
- ляля — Ля́ля, -лі ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = лялька. 8) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидить въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода... Словник української мови Грінченка