ляля

Значення в інших словниках

1. ляля — ля́ля іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. ляля — див. ДИТИНА. Словник синонімів Караванського
3. ляля — див. дитина Словник синонімів Вусика
4. ляля — -і, ж., розм. 1》 Дитина (звичайно мала). 2》 Те саме, що лялька 1). 3》 розм. Дуже добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ляля — ЛЯ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Панас Мирний); – Гляньте в шибочку, – говорять, – он де ваші лялі. Гриць у шибку заглядає: – Бачу дві дитини (П. Словник української мови у 20 томах
6. ляля — присл. 1. у знач. виг. Все ОК! Ляля!!! Саме так, як я хотіла. 2. Гарний, чарівний — найвищий ступінь захоплення. Це просто ляля! Клас! Супер! Словник сучасного українського сленгу
7. ляля — ЛЯ́ЛЬКА (дитяча іграшка у вигляді фігурки людини), ЛЯ́ЛЯ розм. В Альонушки була лялька, вона гойдала її на руках і тихенько підспівувала (О. Донченко); Продавщиця в білому халаті моїй онучці лялю подає (В. Сосюра). Словник синонімів української мови
8. ляля — ЛЯ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Мирний, II, 1954, 129); Ось іде мама… А біля мами — ляля… Лялі — років шість (Вишня, І, 1956, 398); *У порівн. Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Шевч. Словник української мови в 11 томах
9. ляля — Ля́ля, -лі ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = лялька. 8) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидить въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода... Словник української мови Грінченка