1. Словник української мови в 11 томах

мандат

МАНДА́Т, а, ч.

1. Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред’явника.

Гей, ".пани".., Дай вам бог спання здорове, Най вам сняться дулі, І вибори, і мандати (Фр., XIII, 1954, 186);

Хоч миі делегати фронту, маємо відповідні мандати, проте неорганізованим у лави прохід до.. Марсового поля був уже закритий (Ле, В снопі.., 1960, 302);

Мишко так наловчився орудувати мандатом адмірала і примовляти до всіх комендантів та начальників, що пробивав тепер найсильніші загороди й перепони (Кучер, Голод, 1961, 327).

2. іст. Право на управління колишньою колонією Німеччини або частиною колишньої Османської імперії, яке Ліга націй надавала країнам-переможницям після першої світової війни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандат — манда́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мандат — (уповажнення) доручення, ур. грамота; (документ) посвідчення, свідоцтво. Словник синонімів Караванського
  3. мандат — [мандат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. мандат — -а, ч. 1》 Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред'явника. 2》 Наказ виборців своєму депутату. Депутатський мандат — документ, який засвідчує законність та обсяг повноважень депутата, а також публічна функція... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мандат — Уповноважа Словник чужослів Павло Штепа
  6. мандат — МАНДА́Т, а, ч. 1. Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред'явника. Гей, “пани”.., Дай вам Бог спання здорове, Най вам сняться дулі, І вибори, і мандати (І. Словник української мови у 20 томах
  7. мандат — Наказ, повеління. Словник застарілих та маловживаних слів
  8. мандат — манда́т (лат. mandatum, від mando – доручаю) 1. Повноваження, доручення, наказ. 2. Документ, що стверджує повноваження даної особи (напр., депутатський М.). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. мандат — Манда́т, -та (посвідки) і -ту (уповноваження, права); -да́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мандат — рос. мандат 1. Документ, що засвідчує права і повноваження певної особи. 2. Повноваження, наказ, доручення. Eкономічна енциклопедія