1. Словник української мови в 11 томах

марення

МА́РЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ма́рити 1.

Черги спокійно кожен дожида, А сам у маренні якомусь тоне (Рильський, І, 1956, 87);

Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що.. марення музикою — не зовсім щирі (Вільде, Сестри.., 1958, 250);

// Думка про щось бажане, приємне; мрія (у 2 знач.).

Маренням стались химерним, Попелом встигли потліти Думи мої (Граб., І, 1959, 353);

Не хотілось, не було сил одігнати нісенітні, але такі привабливі марення (Шовк., Інженери, 1956, 6).

2. Дія та стан за знач. ма́рити 2.

Температура піднялась мало не до сорока. Іноді він впадав у марення (Цюпа, Назустріч.., 1958, 29);

На мить ворухнулася потаємна думка, що все це — тяжке нічне марення, що ось зараз почне розвиднятися, він схопиться з ліжка, гляне на годинник… (Донч., III, 1956, 443);

// Безладна мова людини в гарячковому стані, у сні.

Ружена залишалася біля недужого, слухала його марення, кидалася на перший поклик… (Скл., Карпати, II, 1954, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марення — (непритомний стан людини) маячня. Словник синонімів Полюги
  2. марення — ма́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. марення — (явище) мрія, поет. сон, п! МАРА; (у гарячці) маячня, маячіння, маячення, галюцинація; (дія) мріяння. Словник синонімів Караванського
  4. марення — I верзіння, маріння, маячення, маячіння, маячня Фразеологічні синоніми: хворобливе видіння II див. мрія Словник синонімів Вусика
  5. марення — -я, с. 1》 Дія за знач. марити 1). || Думка про щось бажане, приємне; мрія (у 2 знач.). 2》 Дія і стан за знач. марити 2). || Безладна мова людини в гарячковому стані, уві сні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. марення — МА́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ма́рити 1. Черги спокійно кожен дожида, А сам у маренні якомусь тоне (М. Рильський); Максим протер очі. З них не зникало марення, напливаючи на дійсність (І. Словник української мови у 20 томах
  7. марення — МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. марення — Ма́рення і марі́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)