1. Словник синонімів української мови

марення

МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм. Микола раз у раз прокидається, жахається, відганяє страшне марення і, заспокоєний фельдшером чи санітаркою, знов поринає у страхітливий сон (І. Гончаренко); Раптом я зриваю з себе маріння й дрімоти, як намітку: "А чув я сьогодні вночі таки не грамофона!" Аж схопився (С. Васильченко); Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям — нічого не помагалось. Та ж сама гарячка, та ж маячня (М. Коцюбинський); Солдат уперто мовчав. Поля доторкнулась до його чола .- воно горіло вогнем. Почалось маячення (В. Гжицький); — Дихати важко... — шепотіла Ліда, немов у маячінні (Д. Ткач); Не довго вчилась я радистській справі, звалилась. Жар. Жага. Верзіння. Тиф (М. Бажан).

МРІ́Я (витвір уяви; думка про щось бажане, приємне тощо), МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ), СОН, МРІ́ЯННЯ, МА́РИ розм., ФАНТА́ЗІЯ, ІЛЮ́ЗІЯ (необґрунтована надія). Мрії передсвітні, Які ви чарівні! (Леся Українка); Сік з дерева... З людського тіла кров... Голодне марення про Ельдорадо... (М. Рильський); Маріння мої далекозорі, Не діждусь я слави ваших днів; Не побачу в світовім просторі Кинених в безмежність кораблів! (М. Зеров); Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимеш напевно (Л. Дмитерко); Весна, весна, а в нас — гай-гай! Далеко зором не сягай, Згаси остаток мар (П. Грабовський); Якби ті фантазії справдилися, то хто знає, чи Краньцовська осталася б між живими? (Лесь Мартович); Безперечно, ілюзія прекрасна річ, але — на жаль, не завше (М. Хвильовий).

СОН (те, що сниться), СНОВИДІ́ННЯ, СНОВИ́ДДЯ, ВИДІ́ННЯ, МА́РЕННЯ, ПРИМА́РА (те, що приснилося). — Сон мені привидівся, дітки, ніби купалася я, а вода така чиста та тепла і враз — яма (П. Панч); Лежать, сплять хлопчики у владі своїх сновидінь (О. Гончар); — І це не видіння уві сні. Це — День Перемоги! — прошепотів я (П. Автомонов); Бунч покликав своїх друзів. Хай вони послухають, що має значити оте дивне марення (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марення — (непритомний стан людини) маячня. Словник синонімів Полюги
  2. марення — ма́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. марення — (явище) мрія, поет. сон, п! МАРА; (у гарячці) маячня, маячіння, маячення, галюцинація; (дія) мріяння. Словник синонімів Караванського
  4. марення — I верзіння, маріння, маячення, маячіння, маячня Фразеологічні синоніми: хворобливе видіння II див. мрія Словник синонімів Вусика
  5. марення — -я, с. 1》 Дія за знач. марити 1). || Думка про щось бажане, приємне; мрія (у 2 знач.). 2》 Дія і стан за знач. марити 2). || Безладна мова людини в гарячковому стані, уві сні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. марення — МА́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ма́рити 1. Черги спокійно кожен дожида, А сам у маренні якомусь тоне (М. Рильський); Максим протер очі. З них не зникало марення, напливаючи на дійсність (І. Словник української мови у 20 томах
  7. марення — Ма́рення і марі́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. марення — МА́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ма́рити 1. Черги спокійно кожен дожида, А сам у маренні якомусь тоне (Рильський, І, 1956, 87); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що.. Словник української мови в 11 томах