маршал
МА́РШАЛ, а, ч.
1. Військове звання, вище за генеральське, що його надає Президія Верховної Ради СРСР видатним особам найвищого командного складу, а також особа, яка має це звання.
Початок параду гримить.. Крокують стрільці і танкісти, бійці, генерали і маршал (Бажан, Роки, 1957, 258);
Німці тікали з вогневої. Це ще піддало Чернишеві сили, такої сили, що, здавалось, його не міг би тепер зупинити наказ самого маршала (Гончар, III, 1959, 119).
2. Найвище військове звання або чин у деяких чужоземних арміях; особа, що має таке звання або чин.
— Нині мусить їхати з Румунії до Варшави маршал Франції Фош (Козд., Ю. Крук, 1957, 458);
Він уявляв себе мало не маршалом Манштейном, який одним розчерком пера спрямовує в бій свої танкові дивізії (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 184).
3. дорев. Те саме, що марша́лок 2.
Головою цілого повіту бував теж-таки виборний дворянами маршал, пізніше — предводитель дворянства (Мирний, І, 1949, 207);
Дехто, мабуть, шкодував, що прийняв запрошення на іменини до повітового маршала і потрапив у пастку (Полт., Повість.., 1960, 18).
Значення в інших словниках
- маршал — ма́ршал іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- маршал — [маршал] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- маршал — -а, ч. 1》 Найвище військове звання або чин в арміях деяких країн; особа, що має таке звання або чин. 2》 У США – судовий виконавець. 3》 У США – начальник поліцейського відділку. 4》 У Польщі – звання деяких цивільних посадових осіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маршал — МА́РШАЛ, а, ч. 1. Військове звання, вище за генеральське, що його надають за видатні заслуги в керівництві військами, а також особа, яка має це звання. – Нині мусить їхати з Румунії до Варшави маршал Франції Фош (П. Козланюк); Початок параду гримить .. Словник української мови у 20 томах
- маршал — ма́ршал (франц. marechal, від старонім. marschalc – конюший) 1. У Франкській державі королівський слуга, що наглядав за кіньми. 2. 3 12 ст. придворний радник у Франції, заступник конетабля. Словник іншомовних слів Мельничука
- маршал — Найвище військове звання у ряді країн. Універсальний словник-енциклопедія
- маршал — Ма́ршал, -ла; -шали, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маршал — Маршал, -ла м. 1) Маршалъ. 2) = маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був О. 1862. V. 105. Словник української мови Грінченка