1. Словник української мови в 11 томах

метлятися

МЕТЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.

1. Те саме, що розвіва́тися.

Метляються на вітрі стрічки в дівчат (Н.-Лев., III, 1956, 371);

В його чубі заплуталося сіно, вітер хоче висмикнути, а сінина метляється, аж до густої брови дістає (Кос., Новели, 1962, 60);

// Ритмічно погойдуватися від руху.

— Ха-ха! — сміявся Мустафа, і китиця на фезі в нього метлялась (Коцюб., II, 1955, 136);

У кіз на шиї метлялися мотузки (Коп., Земля.., 1957, 30);

Холоша була підколота так, щоб не метлялася і не заважала ходити (Ів., Таємниця, 1959, 129).

2. розм. Те саме, що мета́тися 1.

Гервасій Оникійович метлявся по їдальні (Смолич, Мир.., 1958, 433);

Низько над землею метлялись між яблунями кажани (Донч., III, 1956, 62);

По стіні метлялись тіні від каганця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 53);

Породжені чорною зрадою, мерзенні недобитки українських буржуазних націоналістів метляються ще на імперіалістичних задвірках як неприкаяні волоцюги (Ком. Укр., 8, 1962, 57);

// Пролягати, маючи звивисту форму (про дорогу).

Дорога метляється між горами й спадає з долини в долину (Шиян, Переможці, 1950, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метлятися — метля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. метлятися — (на вітрі) маяти, майоріти, сов. розвіватися; (в русі) погойдуватися; (хилитатися) теліпатися; (- дорогу) витися гадючитися, кривуляти. Словник синонімів Караванського
  3. метлятися — див. хитатися Словник синонімів Вусика
  4. метлятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 Те саме, що розвіватися. || Ритмічно погойдуватися від руху. 2》 розм. Те саме, що метатися 1). || Пролягати, маючи звивисту форму (про дорогу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. метлятися — МЕТЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. Те саме, що розвіва́тися. Метляються на вітрі стрічки в дівчат (І. Нечуй-Левицький); В його чубі заплуталося сіно, вітер хоче висмикнути, а сінина метляється, аж до густої брови дістає (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. метлятися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. метлятися — Метля́тися, -ля́юся, -єшся гл. Болтаться. Довга одежа на їй метлялась, як на паліччах. Левиц. Пов. 313. Аж намітка метляється. Левиц. І. Словник української мови Грінченка