1. Словник української мови в 11 томах

молитва

МОЛИ́ТВА, и, ж.

1. Дія за знач. моли́тися 1; моління.

Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч (Коцюб., II, 1955, 175);

Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати (Тулуб, В степу.., 1964, 130).

◊ Твої́ми (ва́шими) моли́твами, жарт. — відповідь на запитання про здоров’я, успіхи.

[Ковшик:] Як твоє здоров’я? [Романюк:] Твоїми молитвами живу (Корн., II, 1955, 269).

2. Установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими при зверненні до бога, до святих.

Гапка запалювала перед божничком свічечки, старий читав молитви голосно (Вовчок, VI, 1956, 242);

Упавши навколішки, чернець пошепки проказував молитви (Донч., II, 1956, 26);

*У порівн. Дубіють мокрі ноги, та чоловік не помічає цього: тихо, як сівач, переходить з одного урочища на друге, урочисто, наче молитву, шепочучи свої аршини (Стельмах, І, 1962, 376).

◊ Моли́тву чита́ти — дорікати.

[Храпко:] А то все що на шармака воно [добро] доводиться [дістається], нетруджена копійка до рук доходить! [Галя:] Та буде вже, папо, цю молитву читати (Мирний, V, 1955, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молитва — моли́тва іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири моли́тви Орфографічний словник української мови
  2. молитва — Поетичний твip на бiблiйнi, житiйнi теми. Виникла на основi пеpвiсних магiчних заклинань i замовлянь, пpохань, звеpнень до вищих сил, стала атpибутом культiв i обpядiв. Побудована на вipi в магiчну силу слова: “Отче наш”. Словник стилістичних термінів
  3. молитва — (дія) моління; (щоденна) отченаш; П. нотація, догана, мораль. Словник синонімів Караванського
  4. молитва — Усталена словесна формула, змістом якої є звернення до Господа Бога, Пресвятої Богородиці та святих із проханням чи подякою або прославлення священних осіб і подій Словник церковно-обрядової термінології
  5. молитва — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
  6. молитва — [молитва] -вие, д. і м. -в'і, мн. молиетви, молиетоў дв'і молитвие Орфоепічний словник української мови
  7. молитва — -и, ж. 1》 Дія за знач. молитися 1); моління. 2》 Установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими під час звернення до Бога, до святих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. молитва — МОЛИ́ТВА, и, ж. 1. Дія за знач. моли́тися 1; моління. Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч (М. Коцюбинський); Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  9. молитва — Богові молись, а до берега гребись. Проси Бога о поміч, але рук не закладай. З молитвою на устах, а з роботою у руках ніде не загинеш. Віра в силу молитви та праці. Молитва ломить залізо. Молитва дає сили поконати найбільші перешкоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. молитва — • молитва 1) Невід'ємна частина реліг. культу, реалізована переважно у формі звертання індивіда або колективу до природних і надприродних сил з різноманітними проханнями (як духовного, так і матеріального характеру). Українська літературна енциклопедія
  11. молитва — осн. (поруч з жертвою) акт релігійного культу, метою якого є встановлення людиною контакту з Богом, який їй являється; м. висловлюється словом, мовчанням, жестом, позою тіла; відрізняється м. спільна (публічна) і... Універсальний словник-енциклопедія
  12. молитва — чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить!... Фразеологічний словник української мови
  13. молитва — МОЛИ́ТВА (установлений текст, звернений до Бога, до святих); ПСАЛО́М (релігійна пісня, що як складова частина входить у Псалтир); ЛІТА́НІЯ (у католиків); ОТЧЕНА́Ш (у віруючих християн); ВІДХІДНА́ (над тим, хто помирає). Словник синонімів української мови
  14. молитва — Моли́тва, -ви; -ли́тви́, молито́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. молитва — Молитва, -ви ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Кв. І. 5. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Левиц. І. ум. моли́твочка. МВ. (КС. 1902. X. 156. молитовка. Словник української мови Грінченка