1. Словник української мови у 20 томах

молитва

МОЛИ́ТВА, и, ж.

1. Дія за знач. моли́тися 1; моління.

Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч (М. Коцюбинський);

Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати (З. Тулуб).

2. Установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими при зверненні до бога, до святих.

Гапка запалювала перед божничком свічечки, старий читав молитви голосно (Марко Вовчок);

Упавши навколішки, чернець пошепки проказував молитви (О. Донченко);

* У порівн. Дубіють мокрі ноги, та чоловік не помічає цього: тихо, як сівач, переходить з одного урочища на друге, урочисто, наче молитву, шепочучи свої аршини (М. Стельмах).

(1) Щи́ра моли́тва – палка молитва.

Вона впаде навколішки, приникне головою до помосту, – шепче молитву щиру, просить у Бога ласки (Панас Мирний).

◇ (2) Твої́ми (ва́шими) моли́твами, жарт. – відповідь на запитання про здоров'я, успіхи.

[Ковшик:] Як твоє здоров'я? [Романюк:] Твоїми молитвами живу (О. Корнійчук);

Чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву див. чита́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молитва — моли́тва іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири моли́тви Орфографічний словник української мови
  2. молитва — Поетичний твip на бiблiйнi, житiйнi теми. Виникла на основi пеpвiсних магiчних заклинань i замовлянь, пpохань, звеpнень до вищих сил, стала атpибутом культiв i обpядiв. Побудована на вipi в магiчну силу слова: “Отче наш”. Словник стилістичних термінів
  3. молитва — (дія) моління; (щоденна) отченаш; П. нотація, догана, мораль. Словник синонімів Караванського
  4. молитва — Усталена словесна формула, змістом якої є звернення до Господа Бога, Пресвятої Богородиці та святих із проханням чи подякою або прославлення священних осіб і подій Словник церковно-обрядової термінології
  5. молитва — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
  6. молитва — [молитва] -вие, д. і м. -в'і, мн. молиетви, молиетоў дв'і молитвие Орфоепічний словник української мови
  7. молитва — -и, ж. 1》 Дія за знач. молитися 1); моління. 2》 Установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими під час звернення до Бога, до святих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. молитва — Богові молись, а до берега гребись. Проси Бога о поміч, але рук не закладай. З молитвою на устах, а з роботою у руках ніде не загинеш. Віра в силу молитви та праці. Молитва ломить залізо. Молитва дає сили поконати найбільші перешкоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. молитва — • молитва 1) Невід'ємна частина реліг. культу, реалізована переважно у формі звертання індивіда або колективу до природних і надприродних сил з різноманітними проханнями (як духовного, так і матеріального характеру). Українська літературна енциклопедія
  10. молитва — осн. (поруч з жертвою) акт релігійного культу, метою якого є встановлення людиною контакту з Богом, який їй являється; м. висловлюється словом, мовчанням, жестом, позою тіла; відрізняється м. спільна (публічна) і... Універсальний словник-енциклопедія
  11. молитва — чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить!... Фразеологічний словник української мови
  12. молитва — МОЛИ́ТВА (установлений текст, звернений до Бога, до святих); ПСАЛО́М (релігійна пісня, що як складова частина входить у Псалтир); ЛІТА́НІЯ (у католиків); ОТЧЕНА́Ш (у віруючих християн); ВІДХІДНА́ (над тим, хто помирає). Словник синонімів української мови
  13. молитва — Моли́тва, -ви; -ли́тви́, молито́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. молитва — МОЛИ́ТВА, и, ж. 1. Дія за знач. моли́тися 1; моління. Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч (Коцюб., II, 1955, 175); Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати (Тулуб, В степу.., 1964, 130). Словник української мови в 11 томах
  15. молитва — Молитва, -ви ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Кв. І. 5. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Левиц. І. ум. моли́твочка. МВ. (КС. 1902. X. 156. молитовка. Словник української мови Грінченка