1. Словник української мови в 11 томах

мученик

МУ́ЧЕНИК, а, ч.

1. Той, хто переносить або переніс муки, випробування.

Привітай же в своїй славі І мою убогу Лепту — думу немудрую Про чеха святого. Великого мученика, Про славного Гуса! (Шевч., І, 1951, 264);

Встануть мученики-браття. Встануть сестри, як живі… (Граб., І, 1959, 62);

Руставелі заслужив славу мученика, якого терзали вороги його за обстоювання нових прогресивних ідей свого часу (Тич., III, 1957, 61);

*У порівн. [Гаврило:] Прив’язали [козаки] до стовпа, як мученика, зібралась братія запорізька дивитись, як будуть чортів киями вибивати з мого тіла грішного (Корн., І, 1955, 261).

2. Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру.

Лукія зраділа. Вона давно вже не читала житій святих, а ось у цьому книгосховищі, напевне, є книжки про всіх святих мучеників… (Донч., III, 1956. 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мученик — му́ченик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мученик — Страдник, стражденник, страждальник. Словник синонімів Караванського
  3. мученик — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  4. мученик — [мучеиниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. мученик — Так називали людей, які своєю кров'ю нібито засвідчували істинність християнської віри. У переносному значенні – людина, яка зазнала багато мук, страждань. Словник крилатих висловів
  6. мученик — -а, ч. 1》 Той, хто переносить або переніс муки, випробування. 2》 Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. мученик — МУ́ЧЕНИК, а, ч. 1. Той, хто переносить або переніс муки, випробування. Привітай же в своїй славі І мою убогу Лепту – думу немудрую Про чеха святого, Великого мученика, Про славного Гуса! (Т. Шевченко); Встануть мученики-браття. Встануть сестри, як живі... Словник української мови у 20 томах
  8. мученик — МУ́ЧЕНИК (той, хто зазнає або зазнав мук, випробувань), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ. Сагайдачний раптом виріс в його очах, перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника за свій обов'язок (З. Словник синонімів української мови
  9. мученик — Му́ченик, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мученик — Мученик, -ка м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали. Шевч. 216. Словник української мови Грінченка