мушка

МУ́ШКА¹, и , ж.

1. Зменш.-пестл. до му́ха.

В хаті тишина, мушка не забринить (Коб., III, 1956, 539);

Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (їв., Вел. очі, 1956, 7);

*У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (Коцюб., II, 1955, 227).

∆ Шпа́нська му́шка див. шпа́нський.

2. перен. Родимка, цяточка на обличчі.

Без перебільшення можна сказати, що ця молода жінка з мушкою на верхній губі чимало доклала зусиль, щоб служба Адама Адамовича стала для нього синекурою (Донч., VI, 1957, 520);

//. Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки.

За мушку індійську, що в неї на личку, Я дам Самарканд з Бухарою (Крим., Вибр., 1965, 260);

Мов та пава проплива [дама].. На щоці дві мушки-цятки. На панчохах чорні п’ятки. Ну, не дама — а реклама! (С. Ол., Вибр., 1959, 251).

3. Цяточка на тканині для прикраси.

Зелена баєва керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї.. золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (Мирний, І, 1949, 127).

МУ́ШКА², и , ж. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання.

Гвинтівка непорушна застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34);

— Спокійно, приціл точно на мушку, — згадав він (Цюна, Три явори, 1958, 36).

◊ Бра́ти (взя́ти, лови́ти, злови́ти і т. ін.) на му́шку — прицілюватися в когось, щось із рушниці.

Володимир бере на мушку самурая (Довж., І, 1958, 124);

— Я скинув рушницю, взяв [тигра] на мушку, тисну на гачок, а пострілу немає (Збан., Єдина, 1959, 330);

Трима́ти на му́шці кого, що: а) постійно тримати когось під прицілом, не спускати з прицілу.

— А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща, — похвалився молодий партизан (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 411);

б) постійно тримати когось, щось у полі зору, постійно контролювати когось, щось, стежити за кимось, чимось.

[Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар’яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (Зар., Антеї, 1961, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мушка — му́шка 1 іменник жіночого роду, істота муха му́шка 2 іменник жіночого роду для прицілювання Орфографічний словник української мови
  2. мушка — I -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до муха. 2》 перен. Родимка, цяточка на обличчі. || Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки. 3》 Цяточка на тканині для прикраси. II -и, ж. Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Брати на мушку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мушка — МУ́ШКА¹, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська); Вранці перші прокидалися пташки .. Потім прокинулись мушки-цокотушки (О. Іваненко); * У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. мушка — бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що. 1. Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь. Фразеологічний словник української мови
  5. мушка — РО́ДИМКА (темна пляма на шкірі), РОДИ́МА ПЛЯ́МА (ЦЯ́ТОЧКА), МУ́ШКА. Панночка й насправді була довгоноса, із родимкою, і бліденька, як петербурзький ранок (О. Іваненко); Варвара придивилася, то була велика родима пляма, яку називають мушкою (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  6. мушка — Му́шка, -шки, -шці; му́шки, му́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мушка — Мушка, -ки ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у. --------------- Мушка, -ки ж. 1) ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Чуб. V. 1169. Вилетіла мушка з хати. Грин. III. 665. Словник української мови Грінченка