мушка
му́шка
I -и, ж.
1》 Зменш.-пестл. до муха.
2》 перен. Родимка, цяточка на обличчі.
|| Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки.
3》 Цяточка на тканині для прикраси.
II -и, ж.
Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Брати на мушку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мушка — му́шка 1 іменник жіночого роду, істота муха му́шка 2 іменник жіночого роду для прицілювання Орфографічний словник української мови
- мушка — МУ́ШКА¹, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська); Вранці перші прокидалися пташки .. Потім прокинулись мушки-цокотушки (О. Іваненко); * У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (М. Словник української мови у 20 томах
- мушка — бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що. 1. Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь. Фразеологічний словник української мови
- мушка — РО́ДИМКА (темна пляма на шкірі), РОДИ́МА ПЛЯ́МА (ЦЯ́ТОЧКА), МУ́ШКА. Панночка й насправді була довгоноса, із родимкою, і бліденька, як петербурзький ранок (О. Іваненко); Варвара придивилася, то була велика родима пляма, яку називають мушкою (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
- мушка — Му́шка, -шки, -шці; му́шки, му́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мушка — МУ́ШКА¹, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (Коб., III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (їв., Вел. очі, 1956, 7); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- мушка — Мушка, -ки ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у. --------------- Мушка, -ки ж. 1) ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Чуб. V. 1169. Вилетіла мушка з хати. Грин. III. 665. Словник української мови Грінченка