мушка

му́шка

I -и, ж.

1》 Зменш.-пестл. до муха.

2》 перен. Родимка, цяточка на обличчі.

|| Намальована або наклеєна чорна або червона цяточка на обличчі у вигляді родимки.

3》 Цяточка на тканині для прикраси.

II -и, ж.

Невеликий виступ на кінці дула вогнепальної зброї для прицілювання. Брати на мушку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мушка — му́шка 1 іменник жіночого роду, істота муха му́шка 2 іменник жіночого роду для прицілювання Орфографічний словник української мови
  2. мушка — МУ́ШКА¹, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська); Вранці перші прокидалися пташки .. Потім прокинулись мушки-цокотушки (О. Іваненко); * У порівн. Заплуталось [село] в ниві, як в павутинні мушка (М. Словник української мови у 20 томах
  3. мушка — бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що. 1. Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь. Фразеологічний словник української мови
  4. мушка — РО́ДИМКА (темна пляма на шкірі), РОДИ́МА ПЛЯ́МА (ЦЯ́ТОЧКА), МУ́ШКА. Панночка й насправді була довгоноса, із родимкою, і бліденька, як петербурзький ранок (О. Іваненко); Варвара придивилася, то була велика родима пляма, яку називають мушкою (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  5. мушка — Му́шка, -шки, -шці; му́шки, му́шок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мушка — МУ́ШКА¹, и , ж. 1. Зменш.-пестл. до му́ха. В хаті тишина, мушка не забринить (Коб., III, 1956, 539); Вранці перші прокидалися пташки.. Потім прокинулись мушки-цокотушки (їв., Вел. очі, 1956, 7); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  7. мушка — Мушка, -ки ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у. --------------- Мушка, -ки ж. 1) ум. отъ муха. Ой був комар оженився та з мушкою не нажився. Чуб. V. 1169. Вилетіла мушка з хати. Грин. III. 665. Словник української мови Грінченка