1. Словник української мови в 11 томах

мізковитий

МІЗКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мізкува́тий.

От дід і почав думать, що робить (він був дуже мізковитий) (Україна.., І, 1960, 320);

В ній [школі] колись він пізнавав премудрість.. і вважався мізковитим (Стельмах, Правда.., 1961, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізковитий — мізкови́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. мізковитий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. мізковитий — -а, -е, розм. Те саме, що мізкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мізковитий — МІЗКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мізкува́тий. От дід і почав думать, що робить (він був дуже мізковитий) (з легенди); В ній [школі] колись він пізнавав премудрість .. і вважався мізковитим (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. мізковитий — РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст. Словник синонімів української мови