мізковитий
мізкови́тий
-а, -е, розм.
Те саме, що мізкуватий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мізковитий — мізкови́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- мізковитий — див. розумний Словник синонімів Вусика
- мізковитий — МІЗКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мізкува́тий. От дід і почав думать, що робить (він був дуже мізковитий) (з легенди); В ній [школі] колись він пізнавав премудрість .. і вважався мізковитим (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- мізковитий — РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст. Словник синонімів української мови
- мізковитий — МІЗКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що мізкува́тий. От дід і почав думать, що робить (він був дуже мізковитий) (Україна.., І, 1960, 320); В ній [школі] колись він пізнавав премудрість.. і вважався мізковитим (Стельмах, Правда.., 1961, 50). Словник української мови в 11 томах