набиватися

НАБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док.

1. Проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити куди-небудь.

Під нігті часто набивалася земля, шкіра [рук] загоріла й порепалась (Ів., Вел. очі, 1956. 83);

Пил набився їй у ніс, у вуха і навіть у рот (Н.-Лев., II, 1956, 317);

П’яту ось пробив [Гнат], бруду набилося (Горд., II, 1959, 205).

2. Збиратися, скупчуватися у великій кількості.

Під час перерви зразу в піонерську кімнату набивається повно піонерів (Коп., Подарунок, 1956, 5);

Сяк-так витерши ноги об рейку,.. один по одному набиваються сюди чоловіки (Логв., Літа.., 1960, 11);

Вмить набилося стільки народу, що стало тісно (Тулуб, Людолови, І, 1957. 375).

3. розм. Докучливо приставати з чим-небудь; пропонувати щось і т. ін.; нав’язуватися, напрошуватися.

Не люблю я набиватись навіть з роботою, бо вже по праву чи ні, а я більше звикла, щоб мене запрошувано, а не я напрошувалась (Л. Укр., V, 1956, 379);

Явдоха розповіла, що.. Олімпіада сама набилася, щоб за косовицю сіна заплатити мірою ярого жита і позичити який міх на насіння (Чорн., Потік.., 1956, 243).

4. тільки недок. Пас. до набива́ти.

Цілу ніч у пригороді., насипались землею лантухи, плелися тури з верболозу і набивалися глиною (Стар., Облога.., 1961, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набиватися — набива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набиватися — Наповнюватися, наповнятися, напихатися, натоптуватися; (до хати) натовплюватися, натискатися, наринати; (з чим) НАПРОШУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. набиватися — див. залицятися; просити; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. набиватися — -аюся, -аєшся, недок., набитися, -б'юся, -б'єшся, док. 1》 Проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити куди-небудь. 2》 Збиратися, скупчуватися у великій кількості. 3》 розм. Докучливо звертатися з чим-небудь; пропонувати щось і т. ін.; нав'язуватися, напрошуватися. 4》 тільки недок. пас. до набивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. набиватися — Накидатися, накинутися, понакидатися, чіплятися, причіплюватися, причепитися, попричіплюватися, учіплюватися, учепитися, повчіплюватися, пакуватися, напаковуватися, напакуватися, понапаковуватися, упаковуватися, упакуватися, повпаковуватися, пхатися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. набиватися — НАБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док. 1. Потрапляючи, проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити кудись. Під її [дівчинки] ногами проламувався наст, сніг набивався в черевики (В. Словник української мови у 20 томах
  7. набиватися — НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К. Словник синонімів української мови