набиватися

НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К. Гордієнко); Мокрий сніг бив у лице Василька, заліплював очі, налазив за комір... (М. Коцюбинський); Через кілька хвилин танкетка вилетіла за село. Легкий вітерець забивався в зорову щілину (Ю. Бедзик). — Пор. 1. проника́ти.

НАБИ́ТИСЯ (про людей — зійтися, з'явитися в якесь приміщення, обмежений простір у великій кількості), НАТО́ВПИТИСЯ розм., НАЛІ́ЗТИ розм., НАПХА́ТИСЯ розм., НАТИ́СНУТИСЯ розм. — Недок.: набива́тися, нато́вплюватися, нала́зити (наліза́ти), напиха́тися. Вмить набилося стільки народу, що стало тісно (З. Тулуб); До двох невеликих.. кімнат натовпилася сила народу (Л. Смілянський); (Ганна:) Гостей налізло, мов до причастя: повозок та хургонів повне подвір'я... (М. Кропивницький); В гірські села напхалося стільки жандармів, що на собаку кинь дрючок, а на жандарма влучиш (С. Чорнобривець); Більше робітників, вони (пани) менш платять! Натиснеться люду багато, ну, вони платню знижають (І. Франко). — Пор. 1. напо́внити.

НАПРО́ШУВАТИСЯ (наполегливо пропонувати кому-небудь своє товариство, свою допомогу і т. ін.), НАПРО́ХУВАТИСЯ рідше; НАВ'Я́ЗУВАТИСЯ розм., НАБИВА́ТИСЯ розм., НАКИДА́ТИСЯ розм. (настирливо, невідчепно). — Док.: напроси́тися, напроха́тися, нав'яза́тися, наби́тися, наки́нутися. До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (С. Чорнобривець); Не хотілось мені першому до нього в гості нав'язуватись (І. Муратов); Хіба він набивається з грішми?.. (М. Коцюбинський); Ваш Юхим не накидався з тим привітом, але раз ми його побачили, то й вирішили самі передати (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набиватися — набива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набиватися — Наповнюватися, наповнятися, напихатися, натоптуватися; (до хати) натовплюватися, натискатися, наринати; (з чим) НАПРОШУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. набиватися — див. залицятися; просити; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. набиватися — -аюся, -аєшся, недок., набитися, -б'юся, -б'єшся, док. 1》 Проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити куди-небудь. 2》 Збиратися, скупчуватися у великій кількості. 3》 розм. Докучливо звертатися з чим-небудь; пропонувати щось і т. ін.; нав'язуватися, напрошуватися. 4》 тільки недок. пас. до набивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. набиватися — Накидатися, накинутися, понакидатися, чіплятися, причіплюватися, причепитися, попричіплюватися, учіплюватися, учепитися, повчіплюватися, пакуватися, напаковуватися, напакуватися, понапаковуватися, упаковуватися, упакуватися, повпаковуватися, пхатися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. набиватися — НАБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док. 1. Потрапляючи, проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити кудись. Під її [дівчинки] ногами проламувався наст, сніг набивався в черевики (В. Словник української мови у 20 томах
  7. набиватися — НАБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док. 1. Проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити куди-небудь. Під нігті часто набивалася земля, шкіра [рук] загоріла й порепалась (Ів., Вел. очі, 1956. Словник української мови в 11 томах