навала
НАВА́ЛА, и, ж.
1. Вторгнення ворожих військ у якусь країну, на якусь територію.
Страждання українського народу, викликані зрадливою навалою німецьких фашистів, ще більше укріпили у чесних людей почуття патріотизму (Панч, В дорозі, 1959, 248);
Не раз лихі навали Наші предки зазнавали (Уп., Про Донбас, 1950, 6);
*Образно. Це був справжній бій: навала довгоносиків не вщухала ні на мить (Руд., Остання шабля, 1959, 394).
2. Полчища озвірілих ворожих військ.
В XIII віці на руські землі вдерлася страшна монголо-татарська навала (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 11);
Я згадую тяжкі воєнні дні. Коли на нас фашистська йшла навала… (Нех., Під.. зорею, 1950, 3);
Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (Кочура, Зол. грамота, 1960, 134).
3. розм. Велика кількість людей; ватага, натовп.
Купатися вп’ятьох хлопчача йшла навала (Бажан, Батьки й сини.., 1940, 61);
На похорон припливла така навала людей, утворилася така тіснява, що Орест, якому здавалося, що він стоїть осторонь, опинився серед самої гущі (Вільдс, Сестри.., 1958, 172);
*Образно. З усієї безладної навали думок, настроїв, фактів Обушний вибирав найзначніше, і в його уяві вимальовувалася безрадісна картина (Кир., Вибр., 1960, 353).
4. у знач. присл. нава́лою. Швидко й у великій кількості.
Уночі схлюпнулось море темне, тумани навалою пливуть (Забіла, У.. світ, 1960, 175);
Хіба могли ми тоді думати-гадати, що такою страшною навалою на нас насунеться лихо (Ів., Таємниця, 1959, 106).
Значення в інших словниках
- навала — (раптовий похід великої сили) напад, заст. нашестя. Словник синонімів Полюги
- навала — нава́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- навала — НАВАЛА – НАВАЛ Навала. Вторгнення ворожих військ; полчища завойовників тощо: ворожа навала, золотоординська навала, фашистська навала. Навал, -у Нагромадження чогось; велика купа чого-небудь: крижані навали. Літературне слововживання
- навала — Напад, зап. вторгнення, нашестя, р. потопа, з. нахід, кн. інвазія. Словник синонімів Караванського
- навала — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
- навала — [навала] -лие, д. і м. -л'і Орфоепічний словник української мови
- навала — -и, ж. 1》 Вторгнення ворожих військ у якусь країну, на якусь територію. 2》 Полчища озвірілих ворожих військ. 3》 розм. Велика кількість людей; ватага, натовп. 4》 у знач. присл. навалою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навала — НАВА́ЛА, и, ж. 1. Вторгнення ворожих військ у яку-небудь країну, на якусь територію. Протягом X –XIII ст. слов'янські поселення на середній і нижній Наддністрянщині зникають у зв'язку з навалою угров та печенігів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- навала — ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іст., поет., ПОТУ́ГА заст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́ зневажл. Словник синонімів української мови