наздогад
НАЗДОГА́Д, НАВЗДОГА́Д, присл.
1. Без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь; наугад.
— Це якась панія, — сказала одна дівка наздогад (Н.-Лев., II, 1956, 100);
Дорогою проїхала підвода. Якийсь незнайомий селянин заговорив до нього. Роман навздогад кивнув йому головою (Стельмах, І, 1962, 467).
◊ Наздога́д (навздога́д) бурякі́в [,щоб дали́ капу́сти] — говорячи про одне, робити натяк на щось інше або мати на увазі щось інше.
— Ти що ж думаєш, я ото про гроші завів, щоб, значиться, наздогад буряків? (Чаб., Катюша, 1960, 170).
2. Надіючись на сприятливу, добру нагоду; як пощастить, як удасться; навмання, як прийдеться.
Балабуха трохи постояв, подумав, ще раз пригладив волосся, розтяг вуса, одчинив наздогад двері направо (Н.-Лев., III, 1956, 38);
Збилися куми з ліку, коли несли найменшого хрестити, нарекли наздогад Степаном, і лише потім виявилось, що інший Степан уже лежить у колисці (Гончар, Таврія.., 1957, 11).
Значення в інших словниках
- наздогад — наздога́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наздогад — Навдогад, навманяки, навтямки, надогад, наобиняки, натабе, натяки Фразеологічні синоніми: вдогади Приповідки: Наздогад буряків, щоб дали капусти. Це вже бали, щоб йому дали! Словник синонімів Вусика
- наздогад — навздогад, присл. 1》 Без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь; наугад. 2》 Надіючись на сприятливу, добру нагоду; як пощастить; навмання, абияк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наздогад — НАЗДОГА́Д, НАВЗДОГА́Д, присл. 1. Точно не знаючи чого-небудь, догадуючись про щось. – Це якась панія, – сказала одна дівка наздогад (І. Нечуй-Левицький); – Знаю, добре знаю, хто в тебе в економії хвостом вертить! – наздогад кидає жінка. Словник української мови у 20 томах
- наздогад — наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає.. Фразеологічний словник української мови
- наздогад — НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. Словник синонімів української мови
- наздогад — Наздога́д, присл. = надога́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наздогад — Наздогад нар. = надогад. Словник української мови Грінченка