1. Фразеологічний словник української мови

наздогад

наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський); — Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах); (Горпина:) Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. (Приблуда:) Цебто і мені навдогад буряків? (Горпина:) Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький); — Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати надогад буряків, а ти помічай (Панас Мирний); (Возний:) Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад (на догад) буряків..— так де! — ні приступу! (І. Котляревський). наздога́д бурякі́в, коли́ мо́ркви тре́ба. — Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного (жодного) способу нема,— говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наздогад — наздога́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наздогад — Навдогад, навманяки, навтямки, надогад, наобиняки, натабе, натяки Фразеологічні синоніми: вдогади Приповідки: Наздогад буряків, щоб дали капусти. Це вже бали, щоб йому дали! Словник синонімів Вусика
  3. наздогад — навздогад, присл. 1》 Без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь; наугад. 2》 Надіючись на сприятливу, добру нагоду; як пощастить; навмання, абияк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наздогад — НАЗДОГА́Д, НАВЗДОГА́Д, присл. 1. Точно не знаючи чого-небудь, догадуючись про щось. – Це якась панія, – сказала одна дівка наздогад (І. Нечуй-Левицький); – Знаю, добре знаю, хто в тебе в економії хвостом вертить! – наздогад кидає жінка. Словник української мови у 20 томах
  5. наздогад — НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. наздогад — Наздога́д, присл. = надога́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наздогад — НАЗДОГА́Д, НАВЗДОГА́Д, присл. 1. Без точного знання, без певності; догадуючись про що-небудь; наугад. — Це якась панія, — сказала одна дівка наздогад (Н.-Лев., II, 1956, 100); Дорогою проїхала підвода. Якийсь незнайомий селянин заговорив до нього. Словник української мови в 11 томах
  8. наздогад — Наздогад нар. = надогад. Словник української мови Грінченка