наркоз
НАРКО́З, у, ч.
1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини.
— Щоб запобігти зрушенню мозку, мені довелося тримати вас чотири доби під наркозом (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 88);
Наркоз, як і сон, є наслідком гальмування в центральній нервовій системі, але гальмування значно глибшого (Знання.., 2, 1969, 10);
*У порівн. Все, що їй пропонували, вона виконувала слухняно, безвільно, мов під якимось страшним наркозом (Гончар, III, 1959, 190).
2. Те саме, що нарко́тик 1.
Її неабияк порізали, поки повиймали осколки з ніг. Вона кілька днів видихала наркоз (Гончар, III, 1959, 180);
Він потрапляє в лікарню, нюхає наркоз (Тют., Вир, 1964, 417).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наркоз — нарко́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наркоз — -у, ч. 1》 Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини. || Метод викликання наркозу (1) з метою безболісного проведення хірургічних втручань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наркоз — НАРКО́З, у, ч. 1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані дією певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини; знеболювання. Словник української мови у 20 томах
- наркоз — нарко́з (від грец. νάρκωσις – заціпеніння) стан штучного сну; штучне пригнічення центральної нервової системи, яке характеризується тимчасовою втратою притомності, больової чутливості та деяких рефлекторних реакцій. Застосовують у хірургії для знеболювання при операціях. Словник іншомовних слів Мельничука
- наркоз — Поточне визначення загального знечулення (анестезії). Універсальний словник-енциклопедія