наркоз

Значення в інших словниках

1. наркоз — нарко́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. наркоз — -у, ч. 1》 Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини. || Метод викликання наркозу (1) з метою безболісного проведення хірургічних втручань. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наркоз — НАРКО́З, у, ч. 1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані дією певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини; знеболювання. Словник української мови у 20 томах
4. наркоз — нарко́з (від грец. νάρκωσις – заціпеніння) стан штучного сну; штучне пригнічення центральної нервової системи, яке характеризується тимчасовою втратою притомності, больової чутливості та деяких рефлекторних реакцій. Застосовують у хірургії для знеболювання при операціях. Словник іншомовних слів Мельничука
5. наркоз — НАРКО́З, у, ч. 1. Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини. Словник української мови в 11 томах