неволя
НЕВО́ЛЯ, і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь.
У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч., II, 1963, 252);
Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147);
// Полон, поневолення, рабство.
У хатці жив старий дід Данило. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Гр., І, 1963, 344);
По темних дорогах тяглися з заходу визволені з неволі радянські люди (Довж., І, 1958, 380);
*У порівн. Сусіди не бачилися одно з другим цілими тижнями; жили, як у неволі (Мирний, III, 1954, 7);
// перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах.
Затріпалось у неї серце, як пліточка в неволі… (Мирний, І, 1949, 334);
На рамі, мов краплину крові, побачив [дід] сонечко, що.. попало в неволю (Стельмах, І, 1962, 451);
Здорові дельфіни живуть у неволі 20 — 25 років (Наука.., 1, 1967, 50).
◊ По неволі — через необхідність, всупереч бажанню.
Ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди (Шевч., II, 1963, 229);
[Старий рибак:] Був же я, був та у батька один син, Ой мене батько по неволі одружив (Рудан., Тв., 1959, 301);
Яко́ї нево́лі? — уживається для вираження сильного незадоволення, роздратування.
Зітхнув [дяк]: — Ех, огидло все це мені до краю. — То ви б покинули, якої неволі сидіти в дяках? (Вас., II, 1959, 76);
— Кого тут проти ночі колотить? — Це я, Никаноре. — Ах, це ви? Якої ще неволі вам? — сердито пізнає її панський попихач (Стельмах, І, 1962, 295).
Значення в інших словниках
- неволя — (позбавлення свободи) невільництво, (при повній залежності) рабство, (зі знущаннями) ярмо. Словник синонімів Полюги
- неволя — нево́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неволя — Рабство, полон, ур. бран; (поневолення) ярмо, кормига; п! УВ'ЯЗНЕННЯ. Словник синонімів Караванського
- неволя — Гніт, залежність, зашморг, іго, кайдани, каторга, колодки (взяти в колодки), кормига (бути під кормигою—чиєю), кріпацтво, лика (бути в татарських ликах), мука, налигач, підданство, полон, пригнічення, пута, рабство, стринога, тенета, уярмлення, хомут, ярмо Словник синонімів Вусика
- неволя — -і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. || Полон, поневолення, рабство. || перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. По неволі — через необхідність, всупереч бажанню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неволя — НЕВО́ЛЯ, і, ж. 1. Відсутність волі, свободи, повна залежність кого-небудь від когось, чогось. Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить (Т. Словник української мови у 20 томах
- неволя — Ні хліба, ні солі, і сам бурлак у неволі. Нема що їсти і нема волі. Сам у неволі, а мрії на волі. Невільник завжди мріє про волю. У неволі ніщо не мило. У неволі ніщо не приносить радості. Приповідки або українсько-народня філософія
- неволя — єги́петський поло́н; єги́петська нево́ля, книжн. Важке, нужденне, підневільне життя. І знов настав єгипетський полон, та не в чужій землі, а в нашій власній (Леся Українка); — Роз’єднаність і хатокрайство тримають нас, Іване, в єгипетському полоні шляхти та єзуїтів (Валерій Шевчук). Фразеологічний словник української мови
- неволя — ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я.. Словник синонімів української мови
- неволя — Нево́ля, -лі, -лею, -во́ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неволя — Нево́ля, -лі ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. з неволі робити. По неволѣ дѣлать. Конст. у. 2) Неволя, рабство. Словник української мови Грінченка