1. Словник синонімів української мови

неволя

ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я.. у незламную радість озброю народную душу, — гніт фараонів, кормига чужинців її не здолає (Леся Українка); Національне гноблення; Піднялася вся нація.. відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення (О. Довженко); Гостро говорив (Т. Шевченко) на слідстві про пригнічення панами народу (П. Колесник); В нужді та в утисках ми бились (М. Вороний); В жартівливій формі порушувано (в інтермедії) не раз найтяжчі рани народного життя: притиски з боку панів, нещастя релігійних роздорів і т. ін. (І. Франко). — Пор. нево́ля.

НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Хижняк); Свій меч історія підносить — І долу падає ярмо, І панське ухо чує: досить! Себе ми в рабство не дамо (М. Рильський); — Не знаю, брате, ані як жити без невільництва в пані Косінської, ані де заробити на хліб (П. Козланюк); Подоляни, щоб не попасти в турецьку кормигу, стали тікати на Слобідську Україну (М. Стельмах). — Пор. 1. гніт, 1. ра́бство.

РА́БСТВО (суспільний лад, який ґрунтується на рабоволодінні); КАБАЛА́ (на Русі в XIV-XVІ ст.). Тепер величність фараони згинули, тільки рабство зосталось (Леся Українка). — Пор. нево́ля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неволя — (позбавлення свободи) невільництво, (при повній залежності) рабство, (зі знущаннями) ярмо. Словник синонімів Полюги
  2. неволя — нево́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. неволя — Рабство, полон, ур. бран; (поневолення) ярмо, кормига; п! УВ'ЯЗНЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. неволя — Гніт, залежність, зашморг, іго, кайдани, каторга, колодки (взяти в колодки), кормига (бути під кормигою—чиєю), кріпацтво, лика (бути в татарських ликах), мука, налигач, підданство, полон, пригнічення, пута, рабство, стринога, тенета, уярмлення, хомут, ярмо Словник синонімів Вусика
  5. неволя — -і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. || Полон, поневолення, рабство. || перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. По неволі — через необхідність, всупереч бажанню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неволя — НЕВО́ЛЯ, і, ж. 1. Відсутність волі, свободи, повна залежність кого-небудь від когось, чогось. Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. неволя — Ні хліба, ні солі, і сам бурлак у неволі. Нема що їсти і нема волі. Сам у неволі, а мрії на волі. Невільник завжди мріє про волю. У неволі ніщо не мило. У неволі ніщо не приносить радості. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. неволя — єги́петський поло́н; єги́петська нево́ля, книжн. Важке, нужденне, підневільне життя. І знов настав єгипетський полон, та не в чужій землі, а в нашій власній (Леся Українка); — Роз’єднаність і хатокрайство тримають нас, Іване, в єгипетському полоні шляхти та єзуїтів (Валерій Шевчук). Фразеологічний словник української мови
  9. неволя — Нево́ля, -лі, -лею, -во́ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. неволя — НЕВО́ЛЯ, і, ж. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. неволя — Нево́ля, -лі ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. з неволі робити. По неволѣ дѣлать. Конст. у. 2) Неволя, рабство. Словник української мови Грінченка