обрамлений
ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́мити.
Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (Гончар, Маша.., 1959, 34);
Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл., М. Гонта, 1959, 43);
З тої хвилини батько ожив у цій простій селянській хаті, вийшов з портрета, обрамленого вишиваним рушником (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрамлений — обра́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обрамлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрамити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (О. Гончар); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Словник української мови у 20 томах