обрамлений

обра́млений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обрамити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрамлений — обра́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (Гончар, Маша.., 1959, 34); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл. Словник української мови в 11 томах
  3. обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (О. Гончар); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Словник української мови у 20 томах