обрамлений
обра́млений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обрамити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрамлений — обра́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (Гончар, Маша.., 1959, 34); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл. Словник української мови в 11 томах
- обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (О. Гончар); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Словник української мови у 20 томах